Акція «Напиши листа захиснику Вітчизни»
Лист воїнам АТО
Шановні наші герої, лицарі-захисники Батьківщини!
Пишуть вам учні 9 класу Сазоно-Баланівської ЗОШ І-ІІ ступенів Богодухівського району Харківської області. З безмежною вдячністю ми кажемо вам велике спасибі за ваш щоденній ратний подвиг. Наш район оголошено прифронтовим, і тому щодня прикипаємо поглядами до екранів телевізорів, спрагло ловимо вісті з передової і з завмиранням серця слухаємо: «Стоять наші хлопці, тримаються!»
Ми поспішаємо щодня до школи, займаємося домашніми справами, переймаємося побутовими клопотами, а там, за кількасот кілометрів іде війна – жорстока, несправедлива, неоголошена війна, яку досі лицемірно називають АТО. Над нами мирне небо. Надходить весна, розквітає природа, щебечуть пташки і веселе сонце сипле райдужне проміння з блакитного неба. А там у вас… А там часто ні неба, ні сонця не видно від вибухів снарядів, від ударів російських «Градів», «Смерчів», «Ураганів», від диму і кіптяви. Там не чути жайворонків над полями, а весняна земля подовбана вирвами від мін і снарядів. А ви стоїте на смерть під Іловайськом, під Дебальцевим і Широкіним, в Донецькому аеропорту, як стояли колись діди ваші, не пропускаючи ворога до Москви, до Києва, до Одеси, як стояли вони під Сталінградом і за Дніпро. Тільки тоді, у Другу світову, дідам було ясно, де ворог. А тепер? Назвати ворогом і окупантом братній народ і язик не повертається. Але від заподіяного нашому народу горя не легко родичатися. Така вже наша доля, так, мабуть, нам на роду написано - весь вік боротися за свою незалежність. Недарма ж бо на українському гербі начертано тризуб, де зашифровано святе слово «ВОЛЯ». Ми всі добре розуміємо,чому Росія розв’язала цю ганебну війну, оббрехала наш визвольний рух до достойного європейського життя, назвавши Майдан і Революцію гідності громадянською війною. Та до цього ще не дійшло, хоча терпіння народу не безкінечне. Російські державні очільники звикли нав’язувати свою волю усім колишнім республікам СРСР. Та вони розуміють: українці тверді і затяті у своєму рішенні і дійдуть до мети без їхнього дозволу і згоди. Про сучасну Росію Вадим Крищенко написав:
Твій образ в символі орла,
Кривавий дзьоб – його окраса…
Дорогі наші оборонці! Знайте, ми кожної миті з вами, ми щодня молимо Всевишнього: убережи, захисти наших батьків і братів від смертельної кулі, поверни їх у наші сім'ї живими! Шановні воїни АТО! Знайте ви стоїте на передовій не за амбіції Президента чи Прем’єра, чи ідеї якоїсь партії - ви стоїте за рідну землю! Обороняєте своє село чи місто, свою родину, свого синочка чи дочечку від оскаженілих московських найманців. Нам шкода, дуже шкода дивитися на зруйнований і сплюндрований Донбас, на обдурених його людей, яких Росія хотіла заманити в «щасливу Новоросію». І хай подивиться тепер весь світ, хто фашисти, а хто патріоти. Українські вояки – не якісь там «хохли» чи «укропи»! Виходить так, що на українському сході ви захищаєте не лише рідну Україну, а й Європу. Ще в далеких 90-тих Дмитро Павличко застерігав: «Та прийде знахабнілий москаль і в Париж, як зруйнує Чечню» . І справді, після Чечні було Придністров’я, а потім Грузія, Абхазія, анексований Крим і тепер ось – Донбас. Доки ще Росія буде мордувати народи? Хто відіб’є їй той кривавий апетит? Тому й обрали ви, наші соколи, таку тяжку долю. Ви з честю виконуєте свій громадянський обов’язок, гідно, зі зброєю в руках, як подобає справжнім чоловікам, захищаєте рідну батьківщину. Ми пишаємося вами, наші серця і помисли – з вами! І коли підростимо і треба буде, замінимо вам на тому священному посту, бо «козацькому роду нема переводу», бо Батьківщина, як і мати, одна-єдина, і як не ми, то хто ж тоді…?
Бажаємо вам здоров’я, хай оминають вас ворожі кулі, хай не згасне у ваших серцям прометеївських дух і козацька відвага!
Слава Україні!